Я — психолог і гештальт-терапевтка. І передусім — жива людина з глибоким інтересом до людей.
Я творча особистість, люблю іноземні мови, читати, слухати музику, зустрічатися з друзями. Малюю абстрактні пейзажі — через колір і простір проживаю те, що не завжди можна висловити словами.
Я дуже люблю подорожувати. Природа для мене — не фон, а жива співрозмовниця. Для мене важливо усамітнюватися: йти в гори, слухати шум моря, сидіти біля гірської річки. Я уважно спостерігаю, як змінюється світ — як розквітають квіти, як рухається світло, як після дощу повітря стає іншим.
І так само я спостерігаю за тим, як змінюються люди в терапії.
Мені близький процес — не різкий злам, а поступове розгортання. Як бутон, що відкривається не силою, а завдяки теплу й часу. На сесіях я уважна до найтонших змін: до інтонацій, пауз, тілесних реакцій, нових усвідомлень. Часто зміни відбуваються тихо — але глибоко.
З початку війни я живу за кордоном. Досвід еміграції, втрати звичного середовища, пошуку нової опори зробив мене ще чутливішою до тем адаптації, самотності, ідентичності, життя “між світами”.
Я працюю в гештальт-підході. Для мене це про контакт — чесний, живий, без ролей. Про відповідальність за своє життя. Про уважність до власних потреб і меж