Допомагаю людям почути себе.

У голосах всередині себе: голосах оточення, батьків та родичів, культуральних конструктів та стереотипів, у шумі ЕОМ та вантажівок на трасах.

Почути, що саме хочеться, кого і зрештою, що на обід з’їсти.

Тобто як чуєш, не без гумору.

Знайти свій шлях і відбутися.

Не так, як хоче хтось.

Бодай навіть мама!

Бути таким чи такою, як хочеться.

Знайти свій шлях, яким би непопулярним чи популярним він не був.

Розвивати ту іскру, яка є в серці і душі.

Чути своє Серце.

Танцювати свій танець.

Говорити своєю мовою.

Бути собою.

Собою досконалою/им у повноті людської недосконалості.

Помічаючи контекст і правила довкола, зважати на них чи міняти. Під себе.

Бачили людей довкола. Не міняти їх під себе, а обирати з множинності варіантів своїх.

Говорити язиком через рот.

Ну чи словами.

Текстами.

Рухами.

Жестами.

Очима.

Сміятися над смішним і спиняти глум, бо є кордони допустимого у всього.

І не винаходити новий велосипед і не відповідати очікуванням вчительки, мами чи бабці, тата, керівника чи когось іще. Навіть надокучливого когось в середині.

Знайти свій голос у багатоголоссі людського натовпу.

Прийшла невпевненою в собі, низькою самооцінкою, багато плакала, зі складнощами у відносинах з партнером, не відчувала собі жінкою, просто безликим щось, що потрапило в насильство в стосунках, аб'юз. З часом вийшла з цих відносин, здобула впевненість у собі, опори на себе, почала радіти простим речам, відчула себе бажаною та жіночною. Продовжую далі шлях своєї трансформації та особистої психотерапії .