Працюю психологом у дитячому садку, бачу на практиці як впливають на батьківські установки, дитячі травми, неправильна взаємодія з дитиною на її поведінку, картину світу та майбутнє. Всі ми ще діти всередині - зі своїми травмами, досвідом - як позитивним, так і негативним. І в усьому цьому є ресурс - який важливо знайти, усвідомити та використати собі на благо відповідно до своїх цілей та устремлінь.

Згадати - який я, чого я хочу? Здобути внутрішню гармонію і щастя, опору на самого себе, впевненість у собі та своєму шляху.

Психолог - це не перша моя освіта. Пілся школи я пішла навчатись на бухгалтера-аудитора і навіть 11 років пропрацювала по цій професії. А потім, зрозуміла, ким я хочу стати, коли виросту)

Трапилась така ситуація, що в моєї, на той момент 8-ми річної доньки дуже інтенсивно почали розвиватись і проявлятись симптоми тривожного розладу (ОКР) - довелось звертатись до лікарів, психологів дитячих, і до психіатра. І саме психіатр порадила звернутись до психолога, не лише для дитини, але і для батьків - так як родина - це єдина система. І ось саме після моєї роботи з психологом я помітила дійсно разючі і відчутні зміни в позитивну сторону в доньки. І тоді я зрозуміла, як сильно, але не відразу помітно мої непропрацьовані травми,як мами - впливають на стан і світосприйняття моїх дітей. І працюючи з собою, пропрацьовуючи свої дитячі травми - значно покращую як якість свого життя, розуміння себе,так і показую приклад більш свідомого життя і своїм дітям , рідним, оточенню.