Мій шлях становлення як психоаналітика.
Хотілося б зауважити, що цей процес «становлення» динамічний, тому що, як і в кожній професії, ми щось дізнаємося про нове, постійно розвиваємося і прагнемо знань, які нескінченні та загадкові. І вибір такої «неможливої» професії, як психоаналітик, — не виняток. Завдяки своїм аналізантам психоаналітик багато в чому існує, оскільки художники завдяки своїм картинам. Психоаналіз це процес пошуку істини, розгадка зашифрованих послань, яка вимагає від аналітика певного креативного підходу до кожного аналізанта. І цей процес мною «постійно рухає».
Так історично склалося, що від початку я почала вивчати людське тіло, а якщо точніше — фізіологічні процеси в людському організмі. Але, ще, будучи студенткою на кафедрі фізіології людини та тварин, розуміла, що мною рухає нестача — як влаштована психіка людини. Після певних життєвих подій і роздумів все ж таки захотіла здійснити свою давню мрію і вступила до Міжнародного Інституту Глибинної Психології. Моя особиста історія виявилася і історією психоаналізу, оскільки мої спогади приносили мені страждання і дуже складно давалися, щоб їх усвідомити, як і історії перших пацієнток Фрейда, завдяки яким психоаналіз і народився. Свій власний аналіз навчив мислити нестандартно, знаходити інші сенси в тому, що відбувається, і познайомив із «чорною скринькою» свого несвідомого. І в післядії усвідомлюєш, що ті області, які приносили душевний біль і страждання, здатні стати лікувальним джерелом для багатого емоційного життя, які ще й приносять задоволення.
З починанням своєї приватної практики додалися ще й додаткові спецкурси для прояснення та поглиблення певних сфер та обов'язкові індивідуальні та групові супервізії, які допомагають, якраз динамічно стає психоаналітиком з кожним унікальним випадком своїх аналізантів.