Я чутлива і чуттєва. Я жінка, яка знає як це - бути вразливою, то красивою, то некрасивою, то сміливою, то наляканою, то повною сил і бажань, то закляклою і розгубленою.

Я відверта. Навчилась відвертість включати за запитом, а не за власним імпульсом. Я мама - то найкраща, то найгірша. З другого стану вмію швидко себе діставати.

Вмію і люблю дружити.

Я вперто йшла свій перший шлях професійний - закінчила спочатку медучилище, далі медуніверситет. З задоволенням і натхненням пропрацювала лікарем-стоматологом 25 років. Цю карʼєру закінчила з насиченістю і вдячністю собі і моїм пацієнтам.

І моя доля, мої вибори привели мене до психології, яку я з хоббі перетворила на професію - планомірно і усвідомлено.

Мій досвід лікаря вважаю величезним плюсом в роботі психотерапевтом - бо добре знаю що таке біль і життя з болем. Але є величезна різниця! В медицині болю позбавляє лікар, а в терапії болю позбавляється клієнт - свідомо обираючи свій Шлях. Терапевт при цьому опора, ліхтарик в його темряву, але не «капітан корабля».

Я завжди звертаю увагу в роботі з клієнтом на тілесні процеси. Бо впевнена : свідомість може спотворювати і збрехати, а тіло - ніколи. Головне чути і відчувати своє тіло. І якщо звʼязок тіла і свідомості розірваний, послаблений, то його точно можна відновити. І я в цьому хороший помічник.

Вважаю себе опорною. Бо в терапію людина частіше приходить, коли загубила Свої опори. І поки клієнт шукатиме, будуватиме ці опори, у нього буду я. Я буду надійно тримати. Але є і друга частина. Коли прийде час відпустити - а зроблю це бережно і обережно і з вдячністю.