logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 16.05.2022
  • 01.01.1970
  • 4 хв
  • 45

Як підтримувати здорове батьківство під час війни?

Дитяча психологія
Дитяча психологія
Як підтримувати здорове батьківство під час війни? - ілюстрація

‼️ ЯК НЕ ІНВАЛІДИЗУВАТИ ДИТИНУ

✅ Спостерігаємо за своїм батьківством

Наші фізичні і душевні стани зазнали дуже великого шторму ????????
Настав час поспостерігати, чи змінилися сімейні ролі, які батьківські функції залишились без змін, а які «просіли» ????‍♂️????‍♀️

Чи не направляється надлишок тривоги на дітей, маскуючись під «піклування»? ????‍♂️????‍♀️

???? Для цього треба розділити поняття «емоційна підтримка» та «фізична підтримка».

???? Емоційна підтримка – це батьківська турбота про почуття і думки дитини, розділення власних бажань і потреб від бажань і потреб дитини.

???? Фізична підтримка – це допомагати зробити замість дитини або разом з нею те, з чим вона (за різними причинами) тут і зараз впоратися САМА не може ☝️

Проте, підвищена тривожність батьків може не давати сказати собі STOP в тих ситуаціях, де дитина може цілком бути самостійною ????

Або власна неусвідомлена тривога може переноситись на дітей у формі надмірної опіки чи нав’язливого занепокоєння.

❗Якщо допомога та підтримка переростають на тотальне виконання завдань за дитину або тотальний контроль, це може призвести до формування гіперопіки ????

???? Звісно, мова зовсім не про відсторонення від дітей та занурення у вирішення своїх проблем. Проте разом із тим дитина має контролювати своє життя самостійно, без втручання інших. Тим більше, що у дітей набагато більше психічних можливостей долати стресові події.

❗️Як утримувати баланс між контролем і свободою?

Емоційної підтримки багато не буває ????, а от помічати надмірну опіку та контроль важче. Тому, можна зробити наступну діагностику ????

✍️ Ознаки гіперопіки:

???? Виконання за дитину навіть найпростіших завдань, з якими вона легко впорається сама (наприклад, годувати або одягати);

???? Надмірна допомога у справах, які дитина майже може зробити (наприклад, повністю виконувати домашні вправи за неї замість того, щоб допомогти та підказати);

???? Заборона самостійно приймати рішення та робити вибір, адже «мама знає як краще»;

???? Надмірна увага;

???? Створення «тепличних умов», спроба запобігти усім складнощам та помилкам. Навіть за умови, що дитина зіштовхнеться з труднощами або прийме неправильне рішення, негативний досвід — важливий етап особистісного росту;

???? Токсичні батьки контролюють і стежать за кожним кроком. Їм вкрай потрібно знати, де та з ким знаходиться їхнє чадо. Телефонують по 10 разів на день, а кожна розмова більше нагадує звітування;

???? Вирішення як університетських проблем, так і конфліктів в особистих стосунках;

???? Беруть на себе всі домашні та побутові обов’язки: прибирають у кімнаті, готують їжу, перуть одяг тощо.

✅ Паралельно за цим же списком запитайте дитину, як вона «оцінює» ваше батьківство ????

І, головне, не дуже себе критикуйте, якщо десь ви не ідеальні ????❤

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Розмови з дітьми можуть також допомогти сім‘ї зберегти родинну єдність, стабілізувати емоційний стан, віднайти ресурси і посилити впевненість у собі. 
Ввечері замість звичного “Як минув день?” ????‍♀️ спробуйте запитати:

✨ Яка подія сьогодні була найцікавішою?

???? Ти усміхався сьогодні? Що саме змусило тебе усміхнутися?

???? Що здивувало тебе сьогодні?

???? Тобі було сьогодні сумно?

???? Що ти зробив сьогодні для себе/ і для когось іншого?
Попросіть дитину навчити вас чомусь, що вона вміє, а ви ні. Це дуже вас зблизить!

Будьте поруч без оцінювання та критики, і жодні життєві шторми не зламають ваш сімейний човен!

☝️‼️ Якщо дитину тривожать страшні сни, кричить уві сні, батьки повинні знати наступне.

☝️ Під час сну, коли дитина із закритими очима кричить або крутиться, не потрібно торкатись її, будити, тримати чи обіймати.

☝️ Сідаємо поруч, називаємо дитину на ім’я. Питаємо без доторків: «Ти спиш? – Тобі наснився страшний сон. Це сон. Я твоя мама. Я з тобою. Я сиджу поруч з тобою. Ти зараз прокинешся і я візьму тебе за руку,…тебе обійму… Ми в безпеці. Все добре». Спокійно і без емоцій виводимо зі сну дитину.

☝️ Коли дитина відкрила очі, звертаємося на ім’я. Далі можна сказати: «Подивись на мене. Ти мене бачиш? Кивни. Ти прокинувся. Як твоє ім’я? А як мене звуть? А твою кішку/собаку? Тобі наснився страшний сон. Зараз ти прокинувся. Все добре. Ми в безпеці. Стисни мою руку сильно-сильно.  Можна тебе обійняти?» Обіймаємо, трохи гойдаємо, можно тихесенько наспівувати.

☝️ Якщо дитина може спати далі сама, то вона засинає. Якщо ні – побудьте поруч, поки вона не засне (краще не засинати вдвох). Якщо сильний страх заснути, треба дати час на зменшення страху, застосувавши різні способи стабілізації:

– проговоріть сюжет сну;

– програйте страх за допомогою асоціацій, метафор, дихання – важливо знайти образ страху (форму, розмір, колір, вагу, твердий-м’який, на що схоже…). В 3алежності від віку дитини спробувати за допомогою тілесних відчуттів відділити від уяви цей образ:

???? Давай всі страшні сни відженемо (нам потрібно, щоб дитина сама змогла зробити дію). Давай ми плескатимемо в долоні (один раз) і сон піде в країну снів, а ми в реальності.

???? Чи ми відштовхнемо чи бризнемо пульверизатором (навіть, уявним) – спреєм від монстрів. Чи подуємо (сни – як туман, можуть розвіятися від дихання).

???? Підліткам можна за допомогою дихання «видихнути» з себе те, що вже має форму і образ страху, або закрити у сейф до ранку, потім дослідити детальніше (їм зазвичай це цікаво), або поставити світовий щит, або розкодувати як Анонімус (все, що їх цікавить), головне уявити як цей образ вони знищують.

☝️Процес треба завершити до моменту, коли дитина почне розуміти, що вона може керувати своєю уявою і змінювати її, а сон – це уява. В реальності – він зараз у безпеці.

☝️ Коли спадає тривога і страх, важливо закріпити цей процес і сказати: «Це був сон. Він у минулому. Ти молодець…Ти так мені допомагав… В тебе така жива фантазія… Я тепер знаю, що робити, коли мені насниться страшний сон…».

❤️ Нехай наші діти частіше посміхаються уві сні!

Сподобалась стаття? 👉

Автор статті
icon Автор:

,

психолог

Ціна: від грн

Стаж:  років

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
ника
ника, 21 років • 17.11.2026 18:06
Вечная тревога и страх смерти

Всем привет!

Последний год меня беспокоят мысли о неминуемости смерти. Не знаю, почему раньше этого не было, но в последнее время я всё глубже погружаюсь в эти размышления и не могу с ними смириться. Я почти уверена, что после смерти ничего не будет. Пыталась смотреть на вопрос с разных сторон, но кроме небытия и идеи квантового бессмертия ничего для себя не нашла. Мысль о том, что всё закончится, вызывает такой экзистенциальный ужас, что мне не с чем его сравнить. Это уже больше похоже на фобию.Из-за страха я даже лишала себя сна боялась оставаться без контроля, а потом сама тревога мешала уснуть.

Однажды у меня сутки длилась дереализация. Это было настолько неприятно, что мне стала противна сама суть существования. Ощущение будто пропитало меня целиком.

Я пыталась отвлечься общением, хобби, изучением иностранного языка и других дисциплин. Стало немного легче, но страх никуда не исчез. Иногда сомневаюсь, что вообще можно на него повлиять.

Подозреваю, что это может быть связано с ПТСР. Год назад я уехала из места, где моей жизни постоянно угрожала опасность. Во время обстрелов я спала по часу-два, просыпалась и судорожно проверяла, не летит ли что-нибудь. Тогда я была уверена, что умру истерики случались до, во время и после обстрелов. В таких условиях и постоянном страхе я прожила 2–3 года. Сначала опасность воспринималась не так остро, но со временем стало хуже.

И теперь, когда я уехала и непосредственной угрозы больше нет, кажется, будто мозг напоминает мне, что я всё равно могу умереть.

Я обращалась к врачу она предложила антидепрессанты, но я не уверена, что они решат проблему. Сейчас принимаю перед сном нейролептик Atosil и постепенно снижаю дозу. Найти психотерапевта пока сложно из-за языкового барьера мне кажется, для работы с такими переживаниями очень важно свободно говорить.

Как вы думаете, с чем это может быть связано? Можно ли справиться с таким страхом и вернуть ощущение безопасности?

218 20
Вуйко_Лев
Вуйко_Лев, 20 років • 17.11.2026 13:25
Мої троє батьків абсолютно не сприймають одне одного! Я хочу бути щасливим.

Мені здається, я виріс між трьома суперечливими світоглядами — мами, тата й старшої сестри. Кожен намагався виховувати мене по-своєму, а я почувався слабшим за тих, хто був упевнений у власних переконаннях.

Я дуже люблю батьків і не хочу виставляти їх у поганому світлі. Мені близька мамина емоційність, хоча її погляди часто здаються надто пацифістськими й універсалістськими. Із татом у нас складні стосунки, але ми поділяємо важливі моральні цінності, попри незгоду в багатьох питаннях. Я жив із ним, хоча не впевнений, що сам цього хотів; це спільне життя неминуче вплинуло на наші стосунки.

Сестра навчає мене, вказує на брак ерудиції та спонукає ставати сильнішим. Вона безжальна й рішуча, у чому нагадує батька, хоча діє інакше. Я перейняв від нього деякі риси й підозрюю, що сестра бачить у мені його, хоч і заперечує це. Така думка тривожить мене.

Кожен із них дав мені цінні «будівельні матеріали», але я не знаю, чи вистачить їх для надійного фундаменту. Чи слід поєднати все, від чогось відмовитися, чи шукати того, чого бракує? Під час окремих зустрічей із рідними я почуваюся так, ніби кожен вважає мене носієм чужої ідеології та намагається змінити.

Через це мені важко зрозуміти, хто я і ким хочу бути. Я не приймаю себе, почуваюся неповноцінним і невпевненим, а потім злюся на себе за грубість і зневагу до близьких. Не розумію, чому надовго ігнорую мамині повідомлення та не наважуюся заперечити батькові, навіть коли не згоден із ним.

Поруч із сестрою я почуваюся незавершеним проєктом, який не став таким, як вона хотіла. Водночас я називаю її маніпуляторкою й часто уникаю спілкування. Можливо, тато й сестра прагнуть загартувати мене, але я не розумію цього або не хочу розуміти. Я часто ігнорую їх усіх, і це непокоїть мене.

Я намагаюся зрозуміти, що в мені є таке, що заважає мені жити або чого мені не вистачає для того аби я міг реалізуватися як файний чоловік. Я хвилююся за своє майбутнє і майбутнє близьких мені людей, які мене оточують і оточуватимуть. І яких я дуже люблю.

133 7
Шукають психолога по темі
“”
Янчік
Янчік, 18 років 15.11.2026 21:12

Шукаю психолога для себе, 14 років. Очно Вінниця або онлайн. Бажано спеціаліст жінка. До 1500 грн/сесія. Я не знаю чи в мене депресія, по шкалі бека 50 балів. Вічно думаю про самогубство. Відчуття того що всі навколо ненавидять мене. Вічно відчуваю себе зайвим в компанії друзів. Думаю що кожний навколо мене лицемір. Не приймаю компліменти, тобіж не вірю в нього що я можу бути таким то. На випускному буде вальс, дівчинка з якої я хтів танцювати не хоче з мною танцювати, хоча ми друзі. Сказала що це не через то що я не гарно виглядаю або я їй не сильно подобаюсь, а просто вона сама не сильно хоче танцювати. Ця дівчина мені подобається, я їй признався ще в вересні, вона сказала що любить мене просто як друга, а не щось більше цього. Я їй не сильно вірю. Ми з нею общаємося нормально як і завжди, но мені здається що я цим всьо іспортив.

Де: Вінниця Психолог: Для себе Ціна до: 1500
88 5
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту