Чому не варто відвідувати масові заходи особистісного зростання

Чому не варто відвідувати масові заходи психологічної спрямованості та психологів з "авторською" методикою

Останнім часом все більшої популярності набирають масові заходи психологічної спрямованості, такі як тренінг особистісного зростання, коучинг, як стати багатим, знаменитим, здоровим тощо. Всі ці коучі, тренери, спеціалісти в різних сферах життєдіяльності людини обіцяють вас навчити тому, чого самі домоглися (або кажуть що домоглися, або думають що домоглися). Але все це навряд чи принесе користь людині, яка відвідує такі заходи. І навіть якщо є успіх людини в якійсь сфері її життя, це не означає, що цей досвід можна прямо перенести на іншу людину. Усі ми дуже різні.

У психоаналізі є таке поняття, як перенесення. Перенесення це те, що відчуває клієнт по відношенню до терапевта. Так ось, це почуття насправді не відносяться до особистості терапевта, а відноситься до тих перших значущих фігур у житті людини, які оточували його від самого народження, і під впливом яких формувалася його психіка, найчастіше це мама та (або) тато. Будь-яких статусних людей (начальників, лідерів громадської думки, знаменитих акторів, зірок шоу-бізнесу, сюди ж відносяться знамениті коучи та ін.) людина сприймає як ці батьківські постаті (на несвідомому рівні) і, потрапляючи на їхній захід, психіка людини регресує і вона сприймає все почуте їм без жодного критичного осмислення, як дитина вірить усьому, що чує від дорослих, значних дорослих. Будь-яка людина має потребу в злитті з батьківською фігурою.

Що ж відбувається з психікою цих "зірок". Вони починають сприймати це на свій рахунок, думаючи, що вони такі геніальні, не знаючи, що таке поняття як контрперенос. Контрперенос – це почуття терапевта (а нашій ситуації почуття " зірки " ) стосовно клієнту, але з справжні почуття, бо як реакція на перенесення. Вони починає формуватися комплекс всемогутності. І якщо людина, що має психоаналітичну підготовку, диференціює свої почуття від контрпереносних почуттів, і не втягується в це розігрування, а намагається аналізувати їх, то "зірка" втягується, і тим самим ще більше травмує людину, як би даючи зрозуміти, знову ж таки на несвідомому рівні, що іншого варіанта відносин між людьми не існує.

Для чого це "зіркам"? 

Вони не пропрацювавши свої дитячі травми, відіграють їх на інших людях, підживлюють своє почуття власної неповноцінності . 

Все це стосується і "психологів" зі своїми особистими авторськими методиками, які не мають жодної психологічної освіти. А якщо їх запитати про освіту, то ви швидше за все почуєте у відповідь: "та чого там можуть навчити в цих вузах". , і полягає він у якихось професійних спільнотах. Неможливо розвиватися тільки на власному життєвому досвіді, не спираючись на знання та теорії попередніх дослідників. Коли такий "психолог" дає поради, він насамперед хоче здобути владу над людиною. Професійний психоаналітик не дає жодних порад, він дає людині ресурс самому знайти відповіді на всі запитання. Коли дитина біжить в обійми матері, це безмежна влада над цією дитиною, так і людина біжить в обійми терапевта, і від того, що терапевт зробить з цією владою, залежить, допоможе вона людині чи ні.

Якщо ця стаття була вам корисною та/або цікавою поставте, будь ласка, лайк.