Гнів, його функції та відмінності зі злістю

Бійся гніву терплячої людини. – Джон Драйден

Гніву присвячено багато цитат. Його засуджують, виправдовують, звертаються до нього, каються і соромляться після нього. Навколо нього є багато іншого і за ним теж.

Зазвичай гнів асоціюють із праведною злістю, яка є очікуваною або нормальною в якійсь ситуації, з якихось причин.

За цією емоцією приховується значно більше, ніж просто спалах роздратування. Гнів може бути як руйнівним, так і цілющим: він здатен руйнувати стосунки й водночас повертати нам відчуття сили та меж.

Але чи завжди гнів виправданий?

Чим гнів відрізняється від звичайної злості, роздратування, люті чи ненависті?

Гадаю, ступенем сили та зарядженості.

Якщо роздратування і незадоволення — це невеликий дискомфорт, то гнів говорить про сильний дискомфорт, достатньо тривале стримування та серйозне порушення меж або особистого простору. Без прийняття гніву неможливе прийняття своєї сили, життєвої енергії та своїх ресурсів у повній мірі. Неможливо вивільнити енергію, заблоковану в тілі та м’язах.

Гнів — це середня за силою та інтенсивністю злість, ще не лють і не ненависть, але вже не роздратування і не просто злість. А сильне обурення порушенням потреб, наприклад, безпеки. І маркер того, що це досить інтенсивне порушення.

Навіщо нам гнів?

За гнівом і злістю завжди стоїть якась важлива потреба, наприклад у безпеці. Функцією гніву є відновлення балансу, меж, порушеної взаємодії.

Але водночас у колективному знанні є такий вислів, наприклад, «гнівлива людина». Чим вона відрізняється від умовного «праведника», згаданого на початку? У другому випадку це не реакція на ситуацію, а риса характеру. Такій людині властиво «спалахувати» і гніватися на інших, можливо навіть надто часто.

Або має місце тривале стримування, а потім вибух. Отже, функція гніву не відрегульована. Він не працює правильно. Виконує свою роль не як «охоронець і захисник правопорядку», а як злісний хуліган :), як некерований малюк, за яким складно встежити.

Від qui.help: вчитися чути свій гнів можна в терапії

Гнів — це точно не ворог, а сигнал. Важливо не придушувати його і не пускати на руйнування, а вчитися розуміти, які потреби стоять за цією емоцією.

У психотерапії можна безпечно досліджувати свій гнів, знаходити способи виражати його без шкоди для себе та інших, а також навчатися перетворювати цю енергію на ресурс для змін.

Ви можете записатися напряму до автора статті або обрати іншого фахівця на qui.help. Наші психологи допоможуть вам почути свій гнів і знайти в ньому силу, а не загрозу.