Душевна близькість

про досвід проживання душевної близькості з рідними людьми

Іноді у житті зустрічаються особливі люди. Звичайно ж, вони зустрічаються не випадково. І поряд з ними ти відчуваєш, що знаєш їхню душу мільйон років. Саме душу.

   Коли чуєш її з напівшепоту, або навіть без слів, з погляду. І в цьому слуханні ти дивуєшся своєї здатності чути кожне відчуття у своїй душі. Начебто кожне своє відчуття відчувається яскравіше, інтенсивніше, почуття вдячності та любові проростає корінням не тільки в серці, а й у всьому тілі і розливається разом із гарячою кров'ю. І тепер тебе не відокремити від цього відчуття близькості.

  І в один і той же час загострюються всі страхи, тривоги, психологічні захисту стають більш ясними до розуміння та усвідомлення. Ти не боїшся втратити цю близьку душу, тому що від фізичної відстані, навіть за сотні кілометрів, ця особлива душа завжди буде близькою, рідною, теплою, зігріваючою, нескінченно твоєю.

   З появою в житті таких людей власна душа оживає, наповнюється, розквітає, починає сяяти всіма кольорами веселки. Це повернення до себе через важливу іншу душу. І це не може тривати постійно, інакше ми б збожеволіли від глибини розчинення у важливому Іншому (чи стирання меж свого Я?). Такий глибокий зіткнення дає відчуття душевного екстазу, сміливий стрибок у собі. Після такого стрибка ти не можеш бути незмінним, бездиханим. Ти тепер вмієш вдихати на повні груди і смакувати смак життєдайного повітря. Живеш далі, маючи цей досвід теж. Вже знаючи цю межу своєї душі. І не погоджуючись на меншу близькість з іншими важливими близькими людьми.

   А що для вас душевна близькість? Яка вона? Опишіть близькість кольором, формою, смаком, будинком.