Як підтримувати здорове батьківство під час війни?

Автор: Оксана Лушпа , 16.05.2022 16:29:04 16.05.2022 16:29:04 (607 переглядів)
Дитяча психологія
Як підтримувати здорове батьківство під час війни?

Ми всі хвилюємось за своїх дітей, як вони переживають стресові події, як вплине на них травма війни чи не виникне у них посттравматичного розладу. Проте ведучу роль відіграє емоційна стабільність дорослих (батьків), які знаходяться поруч з дитиною.

‼️ ЯК НЕ ІНВАЛІДИЗУВАТИ ДИТИНУ

✅ Спостерігаємо за своїм батьківством

Наші фізичні і душевні стани зазнали дуже великого шторму 💨🌊
Настав час поспостерігати, чи змінилися сімейні ролі, які батьківські функції залишились без змін, а які «просіли» 🤦‍♂️🤦‍♀️

Чи не направляється надлишок тривоги на дітей, маскуючись під «піклування»? 🙆‍♂️🙆‍♀️

👀 Для цього треба розділити поняття «емоційна підтримка» та «фізична підтримка».

🤗 Емоційна підтримка - це батьківська турбота про почуття і думки дитини, розділення власних бажань і потреб від бажань і потреб дитини.

🤔 Фізична підтримка - це допомагати зробити замість дитини або разом з нею те, з чим вона (за різними причинами) тут і зараз впоратися САМА не може ☝️

Проте, підвищена тривожність батьків може не давати сказати собі STOP в тих ситуаціях, де дитина може цілком бути самостійною 💪

Або власна неусвідомлена тривога може переноситись на дітей у формі надмірної опіки чи нав’язливого занепокоєння.

❗Якщо допомога та підтримка переростають на тотальне виконання завдань за дитину або тотальний контроль, це може призвести до формування гіперопіки 🆘

🙂 Звісно, мова зовсім не про відсторонення від дітей та занурення у вирішення своїх проблем. Проте разом із тим дитина має контролювати своє життя самостійно, без втручання інших. Тим більше, що у дітей набагато більше психічних можливостей долати стресові події.

❗️Як утримувати баланс між контролем і свободою?

Емоційної підтримки багато не буває 😉, а от помічати надмірну опіку та контроль важче. Тому, можна зробити наступну діагностику 👇

✍️ Ознаки гіперопіки:

📌 Виконання за дитину навіть найпростіших завдань, з якими вона легко впорається сама (наприклад, годувати або одягати);

📌 Надмірна допомога у справах, які дитина майже може зробити (наприклад, повністю виконувати домашні вправи за неї замість того, щоб допомогти та підказати);

📌 Заборона самостійно приймати рішення та робити вибір, адже «мама знає як краще»;

📌 Надмірна увага;

📌 Створення «тепличних умов», спроба запобігти усім складнощам та помилкам. Навіть за умови, що дитина зіштовхнеться з труднощами або прийме неправильне рішення, негативний досвід — важливий етап особистісного росту;

📌 Токсичні батьки контролюють і стежать за кожним кроком. Їм вкрай потрібно знати, де та з ким знаходиться їхнє чадо. Телефонують по 10 разів на день, а кожна розмова більше нагадує звітування;

📌 Вирішення як університетських проблем, так і конфліктів в особистих стосунках;

📌 Беруть на себе всі домашні та побутові обов’язки: прибирають у кімнаті, готують їжу, перуть одяг тощо.

✅ Паралельно за цим же списком запитайте дитину, як вона «оцінює» ваше батьківство 😊

І, головне, не дуже себе критикуйте, якщо десь ви не ідеальні 🤗❤

Розмови з дітьми можуть також допомогти сім‘ї зберегти родинну єдність, стабілізувати емоційний стан, віднайти ресурси і посилити впевненість у собі. 
Ввечері замість звичного "Як минув день?" 🤷‍♀️ спробуйте запитати:

✨ Яка подія сьогодні була найцікавішою?

🙂 Ти усміхався сьогодні? Що саме змусило тебе усміхнутися?

🙄 Що здивувало тебе сьогодні?

🤧 Тобі було сьогодні сумно?

🤗 Що ти зробив сьогодні для себе/ і для когось іншого?
Попросіть дитину навчити вас чомусь, що вона вміє, а ви ні. Це дуже вас зблизить!

Будьте поруч без оцінювання та критики, і жодні життєві шторми не зламають ваш сімейний човен!

☝️‼️ Якщо дитину тривожать страшні сни, кричить уві сні, батьки повинні знати наступне.

☝️ Під час сну, коли дитина із закритими очима кричить або крутиться, не потрібно торкатись її, будити, тримати чи обіймати.

☝️ Сідаємо поруч, називаємо дитину на ім'я. Питаємо без доторків: «Ти спиш? - Тобі наснився страшний сон. Це сон. Я твоя мама. Я з тобою. Я сиджу поруч з тобою. Ти зараз прокинешся і я візьму тебе за руку,…тебе обійму… Ми в безпеці. Все добре». Спокійно і без емоцій виводимо зі сну дитину.

☝️ Коли дитина відкрила очі, звертаємося на ім'я. Далі можна сказати: «Подивись на мене. Ти мене бачиш? Кивни. Ти прокинувся. Як твоє ім'я? А як мене звуть? А твою кішку/собаку? Тобі наснився страшний сон. Зараз ти прокинувся. Все добре. Ми в безпеці. Стисни мою руку сильно-сильно.  Можна тебе обійняти?» Обіймаємо, трохи гойдаємо, можно тихесенько наспівувати.

☝️ Якщо дитина може спати далі сама, то вона засинає. Якщо ні - побудьте поруч, поки вона не засне (краще не засинати вдвох). Якщо сильний страх заснути, треба дати час на зменшення страху, застосувавши різні способи стабілізації:

- проговоріть сюжет сну;

- програйте страх за допомогою асоціацій, метафор, дихання - важливо знайти образ страху (форму, розмір, колір, вагу, твердий-м’який, на що схоже…). В 3алежності від віку дитини спробувати за допомогою тілесних відчуттів відділити від уяви цей образ:

💬 Давай всі страшні сни відженемо (нам потрібно, щоб дитина сама змогла зробити дію). Давай ми плескатимемо в долоні (один раз) і сон піде в країну снів, а ми в реальності.

💬 Чи ми відштовхнемо чи бризнемо пульверизатором (навіть, уявним) - спреєм від монстрів. Чи подуємо (сни - як туман, можуть розвіятися від дихання).

💬 Підліткам можна за допомогою дихання «видихнути» з себе те, що вже має форму і образ страху, або закрити у сейф до ранку, потім дослідити детальніше (їм зазвичай це цікаво), або поставити світовий щит, або розкодувати як Анонімус (все, що їх цікавить), головне уявити як цей образ вони знищують.

☝️Процес треба завершити до моменту, коли дитина почне розуміти, що вона може керувати своєю уявою і змінювати її, а сон - це уява. В реальності - він зараз у безпеці.

☝️ Коли спадає тривога і страх, важливо закріпити цей процес і сказати: «Це був сон. Він у минулому. Ти молодець…Ти так мені допомагав… В тебе така жива фантазія… Я тепер знаю, що робити, коли мені насниться страшний сон…».

❤️ Нехай наші діти частіше посміхаються уві сні!

Стаття вже набрала лайків

office@qui.help
© qui.help - всі права захищені