Чи варто знімати стрес?
Особливо якщо це «допомагає». Кавички поясню.
Немало людей саме так чинять, зіткнувшись із прикростями, проблемами, образами та сварками. Їх можна зрозуміти – «ліки» доступні, продаються без рецепта і не потребують особливих зусиль. Випив – розслабився.
Але давайте розглянемо три причини, через які такий засіб від стресу може бути небезпечним.
Причина перша.
часто посилює почуття, зокрема і негативні. Тобто, якщо ви на когось розсерджені, він посилює гнів. Якщо засмучені, може викликати почуття безнадійності. Ці почуття набагато важче (а іноді й неможливо!) контролювати. Саме тому трапляються великі сварки (там, де це можна залагодити мирним шляхом!). Понад те, вбивства на побутовому грунті часто трапляються саме під впливом . Протверезівши, такі люди самі дивуються, що так вчинили. Іноді сварка була такою дрібницею, що вони навіть не можуть згадати її причину.
У стані сп'яніння люди можуть навіть накласти на себе руки (зазвичай це відбувається саме у такому стані!), тому що спиртне не дає адекватно оцінити ситуацію і підштовхує до найпростішого її вирішення. Випивка «вимикає» функції аналізу та прогнозу.
Не випадково психологи говорять про те, що «з проблемою треба переночувати». Вранці, виспавшись, людина може по-іншому оцінити обставини, що склалися, і діяти усвідомлено. вимикає цю здатність. Він «підганяє» реагувати тут і зараз.
Причина друга.
Вона стосується тих, кому «допомагає», тобто розслаблює, знімає гостроту симптому. Саме так: він діє лише на симптом, а не на причину, що його викликала. «Ліки» діє лише короткий час - поки в силі. Коли ж він з організму виходить, проблема може погіршитися.
Наприклад, від сімейного скандалу один із подружжя «тікає» у стан сп'яніння, інший же з цього приводу обурюється. Набагато радикальніше проконсультуватися у фахівця та зрозуміти, які стратегії поведінки, які внутрішні причини призводять до сварок, як можна вирішити протиріччя та конфлікти по-іншому. Однак цей варіант вимагає зусиль і не всі готові їх докласти. А випити – це так просто: відкоркував, налив, перекинув…
Знімати стрес у такий простий спосіб входить у звичку, і людина перестає шукати інші шляхи. Звідси й інша небезпека.
Причина третя.
< /p>
Ніхто не може дати чіткої, однозначної та зрозумілої відповіді на таке запитання. Чому хтось щодня випиває перед обідом склянку вина і не спивається, а інший з кількох чарок, випитих з горя, потрапляє до ? Не останню роль тут грає схильність, спадковість. Причому, не обов'язково від батьків. Її можна успадкувати і від інших кровних родичів (навіть через покоління!), про які ви мало що знаєте. У групі ризику також є особливо чутливі люди.
Я раджу таким клієнтам взагалі не пити або, принаймні, не пити з горя. І тут найнебезпечніший варіант – це коли «допомагає». Чому так?
Якщо людина випила, і їй стало гірше (посилилися неприємні відчуття та почуття), наступного разу він навряд чи вдасться до такого способу знімати стрес. Але якщо «ліки» подіяли, у підсвідомості закріплюється: «випив, – полегшало». А якщо так, - навіщо шукати інші кошти?
Підступство (так і – будь-який !), що спершу він як би покращує стан, дає приємні відчуття, але коли настає звикання, цього ефекту вже немає. стає потрібним, щоб не було так погано, як без нього. Організм вимагає нової дози, щоб уникнути абстинентного синдрому, тобто похмілля, ламання. Тут уже не до втіхи. Не отримавши чергової дози, людина стає похмурою, розлюченою. І це додає нових проблем…
Заради справедливості треба згадати і транквілізатори, які теж можуть викликати звикання. Так само, як і , вони діють не на причину, а на наслідок, тобто лише приглушують симптом.
< Є особливо тяжкі стани, за яких такі медикаменти необхідні. Але це вирішує лікар. Призначаючи подібні ліки та розуміючи відносність їхньої користі, він часто пропонує підключити психотерапію. Вона якраз діє на причину, допомагає розібратися в собі та своїх взаєминах, визначити, які стратегії клієнта (пацієнта) не є продуктивними, знайти інші варіанти.Під час сеансу та промовляння проблеми фахівцю, що виявляє емпатію та прийняття, людина знижує градус емоційної напруги, отримує «інструменти», щоб надалі справлятися зі скрутними ситуаціями самостійно.
Звичайно, це вимагає часу та коштів. Але хіба їх не забирає?