ПСИХОЛОГІЧНЕ ВПЛИВ ЗАСОБАМИ «SANDPLAY» НА РОЗВИТОК ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ «ПОКОЛІННЯ Z»

80% сучасних дітей проводять годину в Інтернеті більше ніж 8 годин на добу та сприймають Інтернет, як середовище проживання та взаємодії. Ютубері та інстаграмери живуть у світі мемів, держтінгу і т.д. Саме таких дітей називають «покоління Z».

«Покоління Z» це сучасні діти на розвиток яких значною мірою впливає інформаційна середовище сьогодення.   Постник-Гудвін, американський дитячий психолог, описує ознаки «покоління Z» [6]:

• нетерплячість  , що їх бажання завжди будуть виконані у віртуальної реальності, але щоб зробити це в реальній житті, часто недостатньо просто натиснути на кнопку);  у всьому прагнуть отримати негайні результати, як в Інтернеті); сидять у соціальних мережах, грають в Інтернет-ігри, постійно розповідають про свою життя в блогах тощо);  
• фрагментарність образного мислення (не виховані на книгах, а тому максимум, що вони можуть читати, це будь-які статті, найчастіше – міні-новини, формат твітів статусів у соціальних мережах);
• орієнтація на використання  батьків);
• < i>цінують чесність, тому в соціальній мережі відкриті (багато хто живе у світі фантазій, але деякі пишуть правдиво та чесно, інколи – дуже відкрито, чим шокують старше покоління);
• < i>віртуальний світ на першому плані (у виборі між особистою зустріччю та спілкуванням у кіберпросторі віддадуть перевагу іншому способу);
• техніку знають краще, ніж розуміють почуття людей > (запитують не в учителів і батьків, а в Інтернеті, тому збільшується комунікативна відстань дітей від їх батьків і переривається ланка соціального наслідування, передування досвіду);
• розумні виконавці  ;(легко піддаються впливу).

Та між тим зарубіжні й вітчизняні психологи (А.Сапа, Г.Солдатова) говорять про розвиток специфічних психологічних особливостей [6], а саме : 

• гіперактивність – діти з дефіцитом уваги та гіперактивністю. Їм важко довго залишатися зосередженими на чомусь одному, вони дуже непосидючі і тому розгалужені та гіперактивні. У таких дітей часто виникають проблеми з успішністю, хоча при цьому вони можуть бути обдарованими у певних сферах діяльності.
•   , які з дитинства погружені в собі і не здатні спілкуватися з іншими. Власне, це своєрідний захист від проблем сучасної життя, по суті – спосіб десоціалізації. Такі діти стають менш товариськими, живуть у віртуальному світі фантазій та поступово стають інтровертами.
• сенсорна депривація. Занурюючись в Інтернет, діти отримують менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. Відчуття світу може стати менш чуттєвим: притуплюється сприйняття запахів, звуків реального світу, спостерігається спад здатності до співпереживання, емпатії.
•  побудова ідентичності. Дитина насамперед активно експериментує зі своєю ідентичністю, пошуком свого соціального «Я», освоюючи в Інтернеті різні соціальні ролі. Водночас спроби приміряти на собі різні маски можуть призвести до того, що ідентичність застрягне на стадії дифузної ідентичності – невиразного, нестійкого уявлення про самого себе. В результаті може затягнутися процес самовизначення, переходу від детства до юності й далі. пісочної терапії.

  Історія виникнення та становлення методом, описана Барбарою Тернер, одним із дослідників та практиків з роботи піщаного терапевта зі дорослими та дітьми. Перша професійна демонстрація техніки «Побудови світу» відбулася на клінічній конференції у Парижі у 1937 році. Представляла техніку дитячий лікар, засновниця Лондонського Інституту; дитячої психології – Маргарет Ловенфельд. На тій конференції був присутній Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр, засновник аналітичної психології, який побачивши глибину можливостей даної техніки та зміг пояснити перенесення внутрішнього на зовні. Пізніше К.Г.Юнг запропонував своїй учениці Дорі Калф дослідити та розширити техніку запропоновану Маргаретом Ловенфельдом. Це метод, який дає можливість для дітей «покоління Z» подати інформаційний матеріал «яскравим та візуальним». Кожен із учасників процесу стає супергероєм у своїй історії  і це мотив для діяльності. Швидкий результат та можливість поділитися своїм результатом у своїх блогах та групах (роботу в пісочному полі можна фотографувати) – це ті маркери, що спрацьовують для сучасних дітей. ; Надає широкий спектр можливостей для організації інтегрованої діяльності не лише для дітей, а й для дорослих. Процес побудови піщаного поля – це ще й занурення, медитація, спілкування з собою, можливість відреагувати складні емоційні ситуації, стати творцем, спробувати різні ролі у безпечному просторі.  ;    На думку П.П.Горностай становлення особистості підлітка відбувається на основі використання соціальних ролей та взаємодії їх з іншими. Особистість – це продукт суспільного розвитку та включень до системи соціальних зв'язків індивід, за допомогою діяльності та спілкування.[1]

  «Хто я?», «З ким я?» - це основні запитання, що постають перед підлітком. Саме підтримка серед однолітків ідентифікація себе з групою виступає, як центральне завдання. Для діагностики, корекції та формування навичок взаємодії ми пропонуємо 7-9 зустрічей на тему «Острови», з використанням піщаного поля. Головним, першочерговим завданням стає діагностика психологічних мішеней, що описали Т.Д. Зінкевич-Євстигнеєва та Т.М.Грабенко. [3] 

  Виділяють їх основні три: 

  • стиль ситуативної комунікації
  • розподіл ролей у групі
  • стиль поведінки учасника групи

  Стиль ситуативної комунікації відображає характер взаємодії підлітків навколо піщаного поля. У тому, як ведуть собі учасники, виділяємо наступні стилі ситуативної комунікації:

  • співпраця: підлітки слухають один одного, ідеї, що пропонуються, вислуховуються, існує взаємоповага та кожен учасник має свою територію; як правило ці території пов'язані комунікацією між собою; картина та сюжет у пісочному полі буде мати єдиний центр; всі учасники, які об'єднуються заради однієї мети; кордонів та поділу території не буде; такий стиль ситуативної комунікації виникає у мало знайомих учасників, коли не налагоджений первинний контакт;
  • конфронтація: якщо до групи потрапили два і більше лідерів, спостерігається активне протистояння, напруження;
  • «боротьба за територію»: вербальне чи невербальне, відбувається захоплення території; може проявлятися боротьба за владу.

  Розподіл ролей у групі, або моделі поведінки орієнтовані на певний статус. ». І саме в цей час психолог може проаналізувати які стратегії використовує лідер, вони мають руйнівний характер чи, навпаки, вдихаючий. Використовується семантичний диференціал та принцип полярності:

  • агресія-миролюбність: шкала активних дій або пасивності, беззахисності;
  • конформізм-лідерство: тенденції бути підлеглим чи лідером;
  • відстороненість-зацікавленість: оцінка рівня мотивації у межах заняття;
  • стереотипність-креативність: динаміка розвитку творчого мислення, та уяви;
  • індивідуалізм-співпраця: шкала саме комунікативних навичок.< /li>

  Нагляду за динамікою процесу необхідно приділяти особливе значення. Під час спостереження відбувається постановка завдань для корекції та розвитку соціально-комунікативних навичок, зміни світогляду підлітка та ціннісних орієнтацій. Усвідомлення й оцінка свого поведения, вчинків, дій підлітком під час гри «Острови», сприяє покращенню перебудови системи взаємин, формування автономії, освоєння нових соціальних функцій, використання різноманітних моделей відносин.

  Методика застосовувалась у психологічному супроводі груп, що проходили у студії психології та творчості «Сезоні Надії» (м. Київ, 2015-2020р.р.). На перспективу планується застосування методики у групах психологічного освіти для батьків та дітей, як програма з оптимізації дитячо-батьківських відносин.

  Висновки. та розвитку дітей «покоління Z» Груповий формат роботи з використанням методу Sandplay (піскова терапія) дозволяє легко та ефективно впроваджувати  формування навичок соціальної взаємодії та різних видів відносин. Проживання різних соціальних ролей у пісочному полі, досвід соціальної практичної взаємодії, розвивати толерантності споглядати та поважати світогляд іншого, надалі, допомагають реалізувати індивідуальний потенціал у повсякденній житті.