Страх та Фобія, ознаки чого?

Страх – це почуття, з яким кожен із нас стикається у своєму житті. Причини появи неконтрольованих атак страху остаточно не вивчені. Але відомо, що найчастіше фобії виявляються у генетично схильних до них людей.

Страх – це почуття, з яким кожен із нас стикається у своєму житті. Проте, саме людина, яка страждає неврозом, схильна відчувати страх набагато більшою мірою, ніж інші люди. Трапляється, що страх народжується без видимої причини. Одні, наприклад, бояться виступати перед публікою, інші – сперечатися із чоловіком чи батьками. Ці ситуації не загрожують життю, проте сама думка про них змушує відчувати людину так, ніби їй загрожує реальна небезпека. Панічна атака – це сильний напад тривоги, що проявляється почуттям страху та вегетативними (соматичними) симптомами. Він може тривати від кількох хвилин до години, а іноді й більше. На початку розвитку хвороби напади виникають 1-2 рази на тиждень, у міру розвитку захворювання або в стресовій ситуації вони починають проявлятися щодня. Поява панічної атаки (панічних атак) – одна з ознак неврозу. Якщо такий стан виникає без волі, не піддається контролю, і людина не може самостійно її позбутися, то її називають нав'язливим страхом. Одним з видів цього стану і є фобія. Фобія - це нав'язливий стан людини, при якому вона відчуває постійний страх, що не піддається контролю. Фобія, на відміну від серйозного розладу мислення, характеризується збереженням свідомості та відсутністю марення.

На сьогоднішній момент виявлено понад 600 видів фобій. Класифікують їх так само по-різному. Найпростіша класифікація ділить фобії «за віком»:


дитячі страхи;

• підліткові; Д. Карвасарський розділив фобії докладніше:

1. Боязнь простору. Найчастіше ця фобія виникають у людей, які пережили сильне емоційне потрясіння у тісному замкнутому просторі. Найпоширеніші фобії цього виду – це клаустрофобія (страх тісного простору) та агорафобія (страх широкого, відкритого простору).

2. Соціофобія. Це фобії, пов'язані із громадським життям. Наприклад, це страх публічного виступу, страх спілкування та знайомства з новими людьми або навіть страх відвідування громадського туалету.

3. Нозофобія. Це нав'язлива ідея і страх заразиться якоюсь хворобою.

4. Танатофобія. Простими словами, це страх перед смертю.

5. Страх перед різними сексуальними проявами.

6. Фобії, пов'язані з острахом заподіяти собі шкоду (або близьким людям).

7. Контрастні фобії – страх зробити щось невластиве для нормальної поведінки.

8. Фобофобії – страх перед самим почуттям страху.

Причини появи неконтрольованих атак страху до кінця не вивчені. Але відомо, що найчастіше фобії виявляються у генетично схильних до них людей. Батьки, які відчувають тривожність, у процесі виховання нав'язують дитині страх перед довкіллям. Найбільш схильні до паніки емоційні люди з гарною уявою.

Встановлено, що якщо людина одного разу потрапила в небезпечну (або уявно небезпечну) ситуацію, то ймовірність розвитку фобії, пов'язаної з пережитими почуттями, багаторазово зростає. Людина через страх перед пережитими емоціями всіляко намагається не допустити повторення ситуації. Під час психологічної роботи з такими людьми часто з'ясовується, що вони бояться не самої ситуації, а саме своїх переживань і відчуттів, які вони відчували в той момент. людини може статися панічна атака. У такій ситуації страх зростає зі зростанням небезпеки в уяві людини. Такий напад супроводжується такими симптомами: тремтіння, рясне потовиділення (холодний піт), часте серцебиття, оніміння та слабкість всього тіла (або окремих його частин), спазм у горлі, розлад шлунка (в особливих випадках можливе навіть блювання), почуття задухи, втрата контролю над своїм тілом. У такому стані люди відчувають, що ось-ось знепритомніють, або що божеволіють. Наявність хоча б чотирьох таких ознак свідчить про наявність фобії у людини. Підручники з психології наводять масу класифікацій різних фобій, а психотерапія непогано навчилася справлятися з деякими з них: як протягом двох днів просто дивитися на комах, потім підійти ближче, потім помацати пальчиком, а потім звикніть ... Однак до вирішення питання про страх, який до конкретного об'єкту не зводиться, все це мало стосується. Адже можна позбавити людину фобії перед комахами або земноводними, але страх, що лежить в основі становлення суб'єкта, залишиться не зворушеним. А просто зміститься з одного об'єкта на інший. На місце, що звільнилося, завжди приходить новий об'єкт, адже краще боятися чогось певного, вміло позбутися можливої зустрічі з цим об'єктом і таким чином контролювати свої почуття (як Кошеня Гав, який знає, як треба “правильно боятися, щоб не було страшно”) , чим піддатися невизначеному і всеосяжному страху. Основним способом лікування фобій є психотерапія. Застосування лікарських засобів вважається невиправданим та небезпечним через можливість розвитку у пацієнта лікарської від призначених психотропних препаратів. Перед тим, як приймати ліки, необхідно зважити всі за і проти. Потрібно також врахувати, чи серйозна фобія, щоб вдаватися до лікування медикаментами. На думку багатьох фахівців, ліки найкраще діють у поєднанні з психотерапією. Сьогодні існує безліч методів психотерапії. При лікуванні страху (страхів), лікуванні фобії (фобій) та лікуванні панічної атаки (панічних атак) важлива робота спрямована на усвідомлення витіснених бажань, почуттів, конфліктів. Сам по собі страх лише сигналізує нам про внутрішньопсихічні конфлікти, які будучи відкладеними, обертаються хворобою. Ніякий психічний розвиток не може відбуватися без тривог та страхів. І крім реальних страхів, пов'язаних з небезпеками зовнішнього світу, людина може наражатись на почуття ірраціонального страху. Причина такого ірраціонального страху криється в глибинах психіки людини - в її несвідомому (неусвідомлюваному). При дослідженні несвідомих психічних процесів опрацьовуються глибинні причини фобій і страхів, що дозволяє досягти стійкого ефекту.

Стежте за диханням! дихання. Помічено, що багато людей, які страждають на тривожні розлади, дихають неправильно. Найчастіше — дрібно, швидко або майже тільки верхньою частиною грудей. Навчайтеся вдихати і видихати повільно. Робити це легше через носа, ніж через рот. І ще: освоюйте діафрагмальне дихання, оскільки при диханні верхньою частиною легень підвищується ризик гіпервентиляції. Для перевірки встаньте, покладіть одну руку вище за живот, а іншу — на груди. Дихайте і дивіться, яка рука рухається сильніше. Якщо та, що на грудях, значить вам потрібно вчитися діафрагмального дихання. Зрозуміло, що не кожен видих йтиме від діафрагми. (Нормальне співвідношення діафрагмальних і грудних вдихів і видихів становить приблизно чотири до одного, хоча може бути й іншим.)

Застереження: страждаючим хронічними респіраторними захворюваннями — такими, як емфізема або астма,— перш ніж освоювати нову техніку дихання, Треба сказати, що кожен страждає страхами і фобією по-своєму, у кожного свої труднощі та свої сильні сторони. У складних випадках потрібна додаткова допомога. Дуже важливо для успіху лікування виявити справжні причини страху та фобії. Тоді досвідчений психолог/психотерапевт зможе якісно провести лікування та отримати позитивний результат. При грамотному лікуванні страхи пропадуть назавжди.