Психолог-про гармонійний розвиток дитини

Стаття про психологічну зрілість дитини та економічну відповідальність через "Хочу" та "Купи" у дошкільному віці.

Для кожної дитини характерні особливості діяльності, в процесі якої дитина дізнається про різні види діяльності, емоційне життя. Для кожної дитини характерні воля та характер. І це підкреслює необхідність індивідуального підходу, який батьки чи вихователь не можуть дати дитині через ті чи інші причини: через професійні бар'єри, або психологічну незрілість.

Ми досягаємо психологічної зрілості, коли здатні контролювати свої бажання і почуття. Саме по собі фізіологічний розвиток не гарантує тих змін у психіці, які абсолютно необхідні людині, щоб не залишатися "маленькою" у такій винятково важливій сфері нашого життя, як почуття, емоції, бажання. Ми намагаємося, щоб дитина досягла вищого рівня психологічної зрілості, але на розвиток дитини будуть впливати всі наші вчинки. Потрібно пам'ятати, як пише Алан Фром, про сім пунктів, які впливають на гармонійний розвиток дитини. .

1. Наша власна психологічна зрілість, поведінка дорослого означає мудру, врівноважену, спокійну поведінку по відношенню до дитини.
2. Неправильний підхід до дитини при формуванні конкретних життєвих навичок (сон, харчування, т.д.).
3. Не заважати переходити дитині з однієї стадії розвитку навичок у наступну (смоктання, їжа, питво з чашки) у розвитку дитини, але й не заважати їй дорослішати швидше, ніж відбувається ця процес.
4. Дитина повинна хотіти і відчувати себе дорослою. Це ми можемо стимулювати підбадьоренням, похвалою.
5. Любити своїх дітей, але й любити інших людей, де любов до дитини буде як частиною загальної любові до інших людей. А любити — означає приймати, підбадьорювати і бажати мирного співіснування.
6. Дитина може розвиватися гармонійно лише тоді, коли вона матиме можливість все краще і краще розуміти себе, свої можливості, ресурси, і за допомогою нас, дорослих, усвідомлювати це у процесі приємного спілкування.
7. Одна з основних відмінностей психологічної зрілості людини полягає у здатності від чогось відмовитися. Усім нам неприємно чути відмову в чомусь. Життя буде простіше, якщо ми навчимося відмовлятись у чомусь, і цьому навчимо дитину. У віці 3,5-4 років багато дітей починає розмову зі слова "хочу", і ми легко і часто говоримо дитині "ні", але це "ні" дуже важливо пояснити з якої саме причини ми відмовляємо. І тоді дитина сприймає відмову свідомо та спокійно.                              Часто батьки не знають, як вчинити, коли йдеться про гроші, які ми даємо дитині або витрачаємо на її "хочу". Багато разів ми з вами чули від 2-3-х літніх дітей "Хочу!", яке видозмінюється на "Купи!" у 4-5 літніх дітей. З одного боку, батьки намагаються виявити батьківську любов і турботу, але водночас бажають, щоб у дітей розвивалася відповідальність. Як каже Алан Фром, діти можуть зростати в однакових умовах, але після закінчення часу сильно відрізнятимуться у своєму ставленні до грошей.                                Одна людина може почуватися стабільно і впевнено, маючи незначний капітал, тому що вона вміє розпоряджатися ним. А інша людина постійно перебуватиме на межі банкрутства, хоча заробляє набагато більше. Причиною тому є те, що мистецтво користуватися грошима відображає наше вміння контролювати свої бажання. Чим менше ми знаємо себе і розуміємо свої бажання, тим менше ми можемо керувати ними, а отже, і своїми грошима, які необхідні для задоволення бажань людини.            Ви, напевно, неодноразово зустрічалися з тим, що дитина дуже хоче якусь іграшку. Але ця іграшка насправді зовсім не потрібна дитині, через тиждень вона зовсім не грає з нею. Іграшка для дитини є символом нашої любові до дитини, через іграшку дитина змушує нас показувати їй любов, звичайно ж, на підсвідомому рівні.                                   Економічна відповідальність — не любов до грошей, це вказує на психологічну зрілість особистості, яку ми повинні виховати у дитини.