Від роздратування до люті

Дуже цікаво спостерігати за своєю агресією, у агресії є стадії їх чотири; 1.подразнення 2.злість 3.гнів 4. лють

ВІД ДРЯТНЕННЯ ДО ЛЮТОСТІ: ЩО РОБИТИ З ГНІВОМ.

Перш ніж приступити до читання, дайте відповідь на запитання:

Чи вважаєте ви, що вас складно роздратувати?

У цій статті я хочу познайомити вас із «гнівливим сімейством», а саме з тими почуттями, які зазвичай поєднують одним словом «злість».

У нашому суспільстві злість часто є предметом осуду. Її називають неправильним, поганим та непотрібним почуттям. Її пригнічують, ігнорують, ховають, стримують, долають, забороняють, заперечують. Багато хто з дитинства засвоїв: «Злитися не можна!», «Зла людина — погана людина». Хтось щиро впевнений: якщо він дозволить собі роздратуватися, трапиться щось непоправне. А людину, яка багато гнівається чи сердиться, прийнято вважати агресивною.

Так звідки ж з'являються такі почуття і як з ними поводитися?

Що таке «гнівливе сімейство»?

У цю лінійку входять почуття, які мають одну природу, але різні інтенсивність переживання та причини, що їх пробуджують . Починаючи роздратуванням і закінчуючи шаленством, все це є проявами нашої агресивності.

Агресія — активна, спрямована, що сприяє виживанню та життю енергія. Адже навіть кусання бутерброду – це агресивний акт. Кожна людина за своєю суттю є агресивною, у кожного є ця енергія. Все залежить від того, як і для чого ми її використовуємо.

Роздратування

Зазвичай ми відчуваємо роздратування коли якась наша потреба не задовольняється або щось відбувається «не так». При цьому нам важко зауважити, що саме йде "не так". Роздратування — це такий легкий м'який гнів, агресія, яка не може знайти свого напряму. Злість або в раптову лють, чим можуть злякати себе і оточуючих.

Щоб роздратування не накопичувалося, важливо:

  - відстежити, коли воно з'явилося, так би мовити, зловити його за хвіст; прислухатися до себе, поставити собі питання: «Що зараз не так?» Можливо, вам жарко, або ви голодні, або пропустили образливі слова колеги, або на вас дуже тисне співрозмовник; забезпечити себе тим, чого вам не вистачає. Зробіть, щоб було все так. Якщо жарко — відкрийте вікно або випийте склянку води, якщо голодно — перекусіть чимось, якщо хтось вас образив — захистіть себе словами «зі мною так не можна», якщо відчуваєте тиск — відійдіть або попросіть припинити.

Злість

Злість — це агресія, спрямованість якої блокована. Іншими словами, агресія виникає через безсилля вчинити агресивний акт — покарати кривдника, відібрати своє, захистити себе. Тим не менш, вона шукає виходу і, буває, знаходить його не там, де їй місце. Знайомо: на роботі конфлікт, відстояти свою думку з різних причин не можу, а приходжу додому і «зливаю» вже не злість, а гнів на сім'ю? Досить поширена історія коли людина сердиться на себе. Іншими словами, його агресія не знаходить виходу і прямує всередину — на самопоїдання і самобичування, що загрожує депресивним станом і захворюваннями. самій людині, важливо: - помітити у себе наявність цього почуття; визначити, на кого конкретно воно спрямоване (відповідь "на себе" - неправильний); позначити причини, чому я не відповідаю тому, на кого спрямоване почуття: Вони реальні? Я справді не можу йому відповісти? Які реальні наслідки утримання агресії? А якщо її не стримувати?»; знайти спосіб висловити свою агресію безпечно для себе та оточуючих. Якщо дійсно немає можливості говорити про свої негативні почуття та відновлювати справедливість з конкретною людиною, то можна вийти на природу і кричати, бити подушки, рвати папір, боксувати, бігати, мити підлогу. Іншими словами, будь-яка активна фізична дія сприяє виходу агресії та поверненню собі сили. Майте на увазі, що така дія має тимчасовий ефект і не вирішує проблему цілком, тому важливо навчитися говорити і відкрито виявляти своє невдоволення.

Гнів

Якщо виникає гнів, значить, відбувається щось небезпечне для життя, здоров'я, психічної цілісності чи емоційного стану людини. Гнів — це агресія, чітко спрямована на бій, атаку та захист чогось важливого та цінного.

На жаль, у житті так буває, що ми відчуваємо гнів не відносно реальної ситуації, що відбувається зараз, а щодо тієї, яка у нас прокручується у голові на основі спогадів чи фантазій. В результаті, замість того, щоб захищати щось цінне, ми його руйнуємо (відносини, прихильність, стабільність тощо).

Щоб гнів не був руйнівним, важливо:

— зробити кілька глибоких видихів і звернути увагу на своє тіло, на те, що з ним зараз відбувається, відчути опору; оцінити обстановку: вона дійсно небезпечна для життя і здоров'я вас та ваших близьких? (Наприклад, якщо дитина не зробила уроки, це дійсно загрожує життю і варте того, щоб йти на нього в бій?); відстежити свої думки, які запускають мобілізацію тіла і викликають почуття гніву, і помітити, що вони не мають відношення до реальності. Іноді варто звернутися до психолога, щоб знайти ті тригери, які провокують гнів, і усунути їх.

Лють

  Це той же гнів, але вже не контрольований. Його накопичилося стільки, що керувати такою силою стає неможливо. У природі необхідна лють, щоб вижити у виключно небезпечних ситуаціях: розум відключається, і працює тільки сила. Іншими словами, сама по собі лють потрібна, але в повсякденному житті їй немає місця. Якщо людина відчуває напади люті в побутових умовах, значить, з якоїсь причини вона пропустив попередні стадії нагромадження агресії, не дав їй виходу вчасно. У такому разі важливо вчитися бути уважним до себе і помічати перші ознаки роздратування, не збирати його і давати собі час заспокоїтися. Іншою причиною спалахів люті може бути психічний розлад, і тоді важливо звернутися до лікаря по лікування.

Усі почуття важливі і мають певне значення. Їхнє блокування шкодить нашому здоров'ю, а невміле вираження шкодить оточуючим. Пам'ятайте: ви керуєте гнівом, а не він.