Особливості психоаналізу онлайн

Автор: Марина Стецик , 16.06.2021 07:31:15 16.06.2021 07:31:15 (512 переглядів)
Депресія та апатія, Самотність, Тривога та безсоння, Страхи та фобії
Особливості психоаналізу онлайн

Віртуальне стало нашою новою реальністю, психоаналіз – не виняток

Пандемія та локдаун увірвалися в наше звичне життя, комунікацію та професійну діяльність, змінивши її назавжди. Психологічні консультації онлайн не всі практикують, але ніхто не дивується. Вірус прискорив, підштовхнув, розкрив усі ті ідеї та можливості використання віртуального простору та комп'ютерних технологій. Ми і раніше телефонували в Skype або слухали онлайн лекції. Пандемія розширила використання інтернет-зв'язку на буквально всі сфери нашого життя. Не став винятком і психоаналіз.

Цими вихідними в Києві пройшла конференція на тему «Психоаналіз та віртуальне». Говорили про новий формат консультацій, його можливості та обмеження. Хочу поділитися з вами своїми висновками за результатами доповідей та обговорень.

У психоаналізі є кілька головних правил: приходити на сесії в обумовлений час; говорити все, що спадає на думку; та вчасно оплачувати сесії. Ці важливі моменти зазнали змін у зв'язку з переходом до онлайн формату.

Третій учасник психоаналітичного процесу. Психоаналітичний кабінет – це простір, де знаходяться аналітик і аналізант. При переході в онлайн між ними з'являється третій, посередник у вигляді техніки та програми. Цей учасник сесії начебто й не бере в ній участі, проте присутній і впливає на неї. І його влада така, що він здатний перервати сесію або унеможливити її. Техніка може давай збій, в ній може сідати акумулятор, інтернет зв'язок буває нестабільним, трапляються урвища або перешкоди. Все це втручається протягом психоаналітичного процесу, відволікає, створює нові сюжети, збиває з думки, підвищує тривогу, аж до параноїдальної. І ми не можемо знати, чи це справді технічна проблема, чи аналізант на тому кінці дроту вирішив перервати сесію. Як бути з часом, який «належить» аналізантові, його законні 50 хвилин? Як його компенсувати, оплачувати, хто є відповідальним за якість зв'язку? Ми стикаємося з цими та іншими подібними труднощами, щоразу приймаючи рішення про те, як з ними поводиться.

Вплив поганого зв'язку. І клієнт, і аналітик відчувають стрес та фрустрацію, коли з'єднання обривається. Це може нагадувати про сварки, розставання, про ігнорування з боку значних людей. Відбувається ретравматизація, якої в кабінеті можна було б уникнути. З іншого боку, така ситуація може відкрити область у психічному, яка раніше не торкалася терапії.

Особливий простір. Що ж відбувається із самим простором? При роботі в кабінеті людина регулярно приходить в те саме місце, звикаючи до того, що тут вона може вільно говорити про всі свої почуття, думки, відчуття. У випадку онлайн роботи простір поділяється і більше не є єдиним для аналітика та його клієнта. Вони фізично перебувають у різних місцях. І будь-яке з них може бути не пристосовано до роботи. Автомобілі, парки, кухні, ванні – ось не повний список місць, з яких аналізанти виходять на зв'язок. Елементи обстановки так само беру участь у сесії, як і діти або домашні тварини, які можуть раптово з'являтися у кадрі, або відволікати, перебуваючи за кадром у тій самій кімнаті. Та й самі по собі емоційно напружені моменти сесії здатні викликати збої та перешкоди.

Зображенням. Крім того, камери можуть змінювати масштаб та риси обличчя, дзеркально змінювати зображення, спотворювати міміку, нівелювати зміни кольору шкіри. Ми не бачимо одне одного повністю, як у кабінеті. За кадром залишається частина одягу або його відсутність, положення тіла, пози, схрещування рук чи ніг, інтонації мови, зміна голосу. Ми можемо щось не почути, або почути неправильно.

Безпека і тривога. Коли звичний безпечний простір психоаналітичного кабінету зникає, поступаючись місцем віртуальному простору, постає питання безпеки, як суб'єктивного відчуття , і об'єктивного захисту інформації. Змінюється рівень тривоги аналізанта. Для деяких робота стає неможливою поза кабінетом. Інші, навпаки, повідомляють про зниження тривоги. Можливо, це працює так само, як і те, що про деякі почуття простіше написати в повідомленні, ніж сказати особисто, проговорити голосом. Перебуваючи за своєрідною стіною монітора буває легше говорити про складне або болісне. Дистанція захищає від сорому чи тривоги.

Плюси. Незважаючи на всі ускладнення, пов'язані з онлайн роботою, не можна сказати, що це однозначно погано. Це інакше. Віртуальні способи комунікації – це хороший інструмент, канал зв'язку, альтернатива у разі, коли особисті зустрічі з якоїсь причини неможливі. Він дозволяє не переривати терапію в період відряджень, під час переїзду в інше місто чи країну, під час хвороби, дозволяє працювати з людьми, які не здатні пересуватися чи виходити з дому. Особливе місце займають депресивні та тривожні стани, що посилилися у зв'язку з пандемією. Невідомість, тривога за здоров'я своє та близьких поєднуються з обмеженими можливостями спілкуватися та підтримувати один одного, як це було раніше.

Онлайн робота змінює спосіб, але фізичне залучення до терапевтичного процесу залишається. Більшого значення набуває голос за відсутності тіла. Голос стає головним засобом комунікації, особливу увагу необхідно приділяти тону, інтонації, зітхання, сльози. Робота онлайн вимагає більшої концентрації, вона не завжди доречна, але іноді потрібна.

Віртуальне стало нашою новою реальністю. А я, як завжди, на відстані одного кліку, щоб допомогти вам!

Ваша,

психоаналітик Марина Стецик

Стаття вже набрала лайків

office@qui.help
© qui.help - всі права захищені