ЯК ВИБРАТИ ПСИХОЛОГА-ПСИХОТЕРАПЕВТА? Частина 1 ЖІНКА VS ЧОЛОВІК

у статті я постаралася дати відповіді на важливі питання - чи впливає стать психотерапевта на ефективність психотерапії, на що варто звернути увагу при виборі між чоловіком та жінкою фахівцями, якщо така складність виникає

ЯК ВИБРАТИ ПСИХОЛОГА-ПСИХОТЕРАПЕВТА?

Частина 1

ЖІНКА VS ЧОЛОВІК

Отже, ви вирішили звернутися за допомогою до фахівця.

Деякі ваші знайомі діляться своїм вдалим досвідом, але не хочуть ділитися своїм контактом з низки причин. І  ви вибираєте самостійно, намагаючись спиратися на свої уявлення про те, якою має бути людина, здатна вам допомогти.

Зазвичай виникають два головні питання – який напрямок психотерапії (а їх понад 200) результативніший, і з ким краще працювати – чоловіком чи жінкою.

«Справді, достатньо пройтися вулицею з відкритими очима, щоб переконатися: людство ділиться на дві категорії індивідів, які явно відрізняються один від одного одягом, обличчям, тілом, посмішкою, ходою, інтересами, заняттями; можливо, ці відмінності поверхневі, можливо, їм судилося зникнути. Безперечно одне: на даний момент вони з усією очевидністю існують» - написала Симона Бовуар, яка виступає за рівність статей, у книзі «Друга стать», яка вважається біблією феміністок.

У деяких випадках стать терапевта є важливим критерієм для пацієнта з самого початку. Деякі пацієнти свідомо вибирають свого терапевта за ознакою статі, воліючи працювати з жінкою або чоловіком. Якщо запитати у професіоналів, тобто маса обґрунтувань і мотивів класичної психотерапевтичної позиції, згідно з якою стать терапевта не має істотного впливу на терапевтичний процес. 

І це справедливо, коли ми говоримо про випадки успішно завершеної роботи. Однак на початку, на стадії створення робочого альянсу як необхідної умови для результативної співпраці, стать терапевта відіграє велику роль. І у професійному середовищі теж чимало дискусій на цю тему, можу навести кілька прикладів: якщо в пошуках турботи жінка завжди вступає в гіперсексуалізовані стосунки з чоловіками, чи не краще починати терапію з жінкою-терапевтом? Чи може чоловік допомогти жінці, яка перенесла сильну депривацію з боку жіночих постатей у ранньому дитинстві? Чи може жінка-терапевт стати відповідним терапевтом для чоловіка, який втратив батька у найкритичніший період свого розвитку? З ким слід проходити терапію чоловікові-гомосексуалісту: з чоловіком чи з жінкою?

У багатьох чоловіків-терапевтів можуть виникати деякі складнощі з жінками-пацієнтками, які виявляються у недостатній увазі до жіночої агресії, та прагнення до самоствердження. Існує поширена тенденція ігнорувати у жінок-пацієнток інтелектуальну та сексуальну пасивність, яка була б важливою темою у терапевтичному процесі пацієнтів-чоловіків. Є якийсь аналог і в терапевтів-жінок: у них є труднощі, пов'язані з прийняттям чоловічої пасивності. Вони б хотіли бачити чоловіків більш впевненими та цілеспрямованими, відчуваючи тривогу, коли у чоловіка-пацієнта виявляється бажання отримати турботу та захист, прийнявши традиційну для культури жіночу роль. Що ж варто враховувати, обираючи фахівця? /p>

Деякі люди починають терапію, маючи сильні негативні почуття по відношенню до людей протилежної статі. Іноді ці почуття виявляються відкрито, в інших випадках вони призводять до незрозумілого для них роздратування, підозрілості та сумнівів.

Якщо в особистій історії пацієнта є багато невдалих випадків спілкування з людьми певної статі, які залишили по собі сильну свідому неприязнь , Звернення до терапевта тієї ж статі робить для нього терапію свідомо важкою і важкопереносимою. Особливо це притаманно тих випадків, як у ранньому дитинстві пацієнта мали місце неприкрита фізична жорстокість чи відверте сексуальне насильство. Безперечно, ці епізоди знову оживуть у кабінеті. Існує й інша категорія біографічних фактів, що впливають на вибір терапевта тієї чи іншої статі, - рання втрата батька. Якщо людина втратила батька в дуже ранньому дитинстві, особливо якщо це відбувається в результаті смерті, бажання близькості з людиною тієї ж статі стає надзвичайно сильним. Незважаючи на те, що терапія ніколи не зможе замінити такі трагічні дитячі втрати, вона принаймні може відтворити певну мінімальну подобу втрачених відносин, що саме по собі корисно. Немає жодних причин не скористатися такою можливістю.

Ще один фактор - схильність до конкуренції з протилежною статтю, частіше це властиво жінкам. У такому разі, після кількох сеансів з чоловіком-терапевтом, жінка перериває терапію, відчуваючи якийсь тріумф, відіграваючи звичний сценарій, можливо це відбувається несвідомо.

Ось основні моменти, на які варто звернути увагу, розмірковуючи - хто краще, як фахівець - чоловік чи жінка, щоб ваша робота з психотерапевтом виявилася плідною та ефективною.