Як боротися з хамством, не спускаючись до нього?
Хам компенсує внутрішню слабкість, завойовує життєвий простір через зіткнення з іншими», – пояснює Надія Казарінова. Або ж перевіряє межі дозволеного.
Часто в суспільстві нам доводиться стикатися з хамством. Воно давно стало хронічним захворюванням багатьох людей, які не можна вилікувати. Нам хамлять усюди — чи то на автобусній зупинці, чи то в черзі за квитками до театру, чи в магазині, а іноді навіть у власному будинку. Як боротися з хамством, не опускаючись до нього?
На думку соціолога Надії Казаринової, хамство — це своєрідне насильство, вторгнення на чужу територію. І якщо в суспільстві на базовому рівні відсутня повага до особистості, то виникає відчуття, що меж дозволеного по відношенню до іншої людини просто не існує. Хамство завжди вважалося характерною рисою нижчих верств суспільства. Не дарма у словнику Володимира Даля «хамуга» — це прізвисько лакея, слуги чи холопа. «Хам — це той, хто приречений перебувати між паном та простолюдином, — коментує Надія Казарінова. — Перед останнім він виглядає майже паном, але при цьому паном не є. Хам демонструє статус небезпечної особистості, яку можна не поважати, але доводиться побоюватися — звідси грубість, глузування та інші прояви агресії. Він ворог і тим, хто нижчий за соціальні сходи, і тим, хто вищий, і веде себе відповідно».
Отже:
Крок 1: зрозуміти
«Перша реакція на грубість може бути емоційною, але якщо абстрагуєшся, стає мало не шкода цих хамів — це ж скільки негативу потрібно в собі нести», — ділиться Андрій, 25 років. Щоб виробити оптимальну Тактику спілкування з хамом, необхідно для початку розібратися в причинах поведінки. Мотиви можуть бути різними, але вони майже завжди говорять про нестачу самоповаги, бажання самоствердитись або довести іншим свою силу. "Хам компенсує внутрішню слабкість, завойовує життєвий простір через зіткнення з іншими", - пояснює Надія Казарінова. Або ж перевіряє межі дозволеного. «Так поводяться маленькі діти стосовно батьків: „Так із тобою можна? А ось так?“ На перший погляд це демонстрація сили, але виходить вона з невпевненості в собі», — стверджує Катерина Дубовська. У хамство нерідко «втікають» від ситуацій дискомфортного спілкування — ухиляються від з'ясування стосунків, претензій начальства чи незручних моментів. До чого мені розуміти хама замість того, щоб захищатися від нього? У тому й річ, що розуміння багато в чому захищає нас і допомагає не приймати грубість надто близько до серця: «Потрібно пам'ятати, що багато випадків хамства ставляться не до вас особисто. Тоді, по-перше, навіщо засмучуватися? А по-друге, на безособовий випад легше відповісти», — пояснює Катерина Дубовська. Крок 2: набрати дистанцію «При зіткненні з грубістю я завжди відчуваю розгубленість, не знаю Як відповісти на хамство, — розповідає Валерія, 37 років. — Розуміння, як слід поводитися, приходять набагато пізніше».
Таким чином почувається більшість людей. Дотепна репліка приходить до нас тоді, коли хам уже зник за поворотом. Це болючий удар по самооцінці, проте відповісти агресору будь-що не повинно бути самоціллю. «Справа в тому, що хамство не передбачає діалогу, для взаємин воно деструктивне. Грубість свідчить про відсутність контакту між людьми, — застерігає Катерина Дубовська. — Дві людини, які намагаються у такий спосіб вирішити конфлікт, котяться паралельними шляхами». Превентивні ліки від чужого хамства — виховання почуття власної гідності і насамперед поваги до самого себе. Ефективна тактика – правильна дистанція. Хама не варто боятись і тим більше показувати йому свій страх. Пам'ятайте, що його головна мета – залучити вас до діалогу, побудованого за його правилами. Хам тому і почувається безкарним, що його «жертва» не може негайно порушити ці правила», — коментує Надія Казарінова. «Вміння вибудовувати рамки, які порушувати не можна, — важлива характеристика дорослої людини», — зауважує Катерина Дубовська. Крок 3: змінити сценарій Перш ніж «навчити» хама гарній поведінці , подумайте, чого ви хочете досягти своєю реакцією. Показати йому, наскільки огидно його поведінка? Це включить вас у кругообіг грубості. Малоймовірно, що чужа людина скаже: «Дякую, що звернули увагу на мою нетактовність. Я більше так не буду". В даному випадку головне — чітко донести до хама думку, що він не має права поводитися подібним чином до вас. Звичайно, без агресії та нападок. Психолог Ганна Мстиславська пропонує розглянути цю ситуацію з погляду транзактного аналізу: «Згідно з транзактним аналізом, у кожному з нас є 3 стани „Я“ — Батько, Доросла, Дитина. З позиції Батька нам звично повчати інших, показувати, що добре, а погано. Але не варто забувати, що Батько не тільки критикує (Батьків Батько), він також піклується про інших (Дбайливий Батько). Реакцією на хамство з позиції Батька, який критикує, буде: „Що ви собі дозволяєте? Як ви можете так поводитися зі мною?“. Така реакція не веде до подальшого конструктивного діалогу. Дбайливий Батько хоче допомогти іншому, намагається зрозуміти його потреби. Це конструктивніший підхід. З позиції Дбайливого Батька ми можемо сказати: „Я бачу ваше невдоволення моєю поведінкою/моїм вчинком, мені дуже шкода“ або використати дещо маніпулятивну фразу: „Як я можу вам допомогти?“ Так ми показуємо свою силу і в той же час не опускаємося до грубості».
Дорослий при зіткненні з хамом, швидше, ухилиться від прямого конфлікту — промовчить або вибачиться (від ситуації), без виправдань. Перебуваючи у Дорослому стані, ми здатні зрозуміти, що рухає людиною, чому вона так груба з нами. З дитячого стану (Дитина) ми навряд чи зможе протистояти хаму: бажання захистити себе будь-що-будь провокувати нас на агресію . А це призведе лише до ескалації конфлікту. Тому, якщо ми хочемо показати іншому, що нам не можна хамити, краще орієнтуватися на позиції Дорослого або Дбайливого Батька.»
Немає сил мовчати? захиститися від хамства. 7 простих правил» психолог Владината Петрова визначає вербальні техніки самозахисту у спілкуванні з хамами. Наведемо деякі з них: «Усі ситуації, коли на вас нападають, подібні між собою: агресор надає собі право судити нас і вторгатися в наше життя. Будь-якого агресора, хоч би високе становище він займав, можна поставити на місце, вказавши йому на невідповідність його реального статусу і тієї ролі, яку він собі привласнив: «На якій підставі ви ставите мені ці питання?», «На якій підставі ви мене екзаменуєте?»;
«Якщо вам сказали щось явно неприємне, але вам важко знайти слова, щоб висловити, що саме вас зачепило і з чим саме ви не згодні, запитайте: „Це питання?“, „ Це твердження?“ або „Ця вказівка?“, в тому, на що більше схожа репліка з неприємним змістом»; Що робити, якщо неприємне спілкування затягується і агресор не залишає вас у спокої? «У такому разі слід поставити грубіяну питання з дієсловом у пасивній заставі, наприклад: «Що змушує вас це казати мені?» («Що змусило вас це сказати (зробити)?») Цей прийом – різновид методу „Поставте над агресором начальника“. Таким питанням ви покажете нападнику, що він став іграшкою власних пристрастей, які ним керують»;
«Якщо ви хочете зробити зауваження тому, хто поводився з вами нешанобливо, не дорікайте супротивнику в діях та якостях, яких не можна уявити за допомогою зору чи слуху. Якщо ви скажете: "Не слід підвищувати на мене голос", це буде зауваження по суті. Або, наприклад: "Прошу вас не говорити про мене в третій особі, якщо я перебуваю в тому самому приміщенні". Якщо ж ви скажете: "Припиніть розмовляти по-хамськи", ви припишете співрозмовнику дії, які візуально не уявні, абстрактні, про реальний зміст яких можна посперечатися. Те, що ваш кривдник веде себе „потворно“ чи „по-хамськи“, — це лише ваша особиста думка».
Пріоритет — стосунки
Загалом, усі наші експерти сходяться в одному: вербальна агресія як відповідь на хамство - це крайній і не найкращий вихід. І діє він лише у ситуаціях, виключених із життя. Поставивши на місце невиховану офіціантку чи хама в метро, ми на мить можемо відчути себе задоволеними — і ніколи більше не побачимо кривдника. Але в ситуації тривалих відносин — із колегами чи родичами — подібні методи неконструктивні. Потрібно розуміти, що конфліктна ситуація завжди означає погане порозуміння. У такому разі потрібно на якийсь час відійти убік, щоб усвідомити його причини. «Якщо вам важливо налагодити спілкування, варто показати людині, що ви розумієте його, перейшовши з Дитячої (ображеної) позиції до Дорослої (розсудливої), — радить Ганна Мстиславська. — Ви хочете продемонструвати партнеру, що так поводитися з вами неприпустимо? Але поставте собі запитання: чи ви насправді хочете, щоб він змінив свою поведінку, чи вам просто прикро, що він нагрубіянив? Якщо вас захльостують емоції, скажіть, що скривджені, а не „наїжджайте“ на людину у відповідь». Постарайтеся відчути, що саме стоїть за цим хамством, чому близька вам людина так (раптом) груба. Ймовірно, ви розкриєте глибинні причини його поведінки, які стосуються не просто окремої ситуації, а стосунків загалом. А далі спитайте: «Ти, мабуть, знаєш, як я міг би виправити ситуацію, щоб тобі не хотілося мені хамити. Скажи, чого ти чекаєш від мене?»
Таким чином ми зробимо крок до відкритого діалогу.