Дитяча травма та інтенсивність переживань

стримувати чи «викинути» свої почуття? Клієнти, які в ході терапії починають торкатися інтенсивних хворобливих переживань, часто задають це питання.

Раніше загальновизнано, що почуття ніколи не слід обмежувати, оскільки це погано впливає на психічне, а іноді й фізичне здоров’я. Зараз є розуміння, що крім здоров’я, спілкування з іншими людьми є невід’ємною частиною повноцінного життя. Але якщо ви викинете почуття, не обробляючи їх будь-яким чином, ви можете залишитися без звичайного кола спілкування.

Для людини, яка у своєму психічному минулому має дитячу травму, практично неможливо контролювати себе на піку переживань через інтенсивність хворобливих емоційних переживань.

Інтенсивність травматичних переживань змушує психіку «вимкнути» будь-які емоційні переживання. У такому «замороженому» стані людина може прожити від кількох годин до кількох місяців, виконуючи свої звичні обов’язки.  Він може вести нормальне життя, але він не в змозі насолоджуватися цим, оскільки не тільки неприємні відчуття «відключаються», зникає здатність переживати будь-який досвід. Це система захисту психіки від болю, яка нестерпна і яку неможливо контролювати.

Тут на допомогу приходить психотерапія. Терапевт допомагає клієнту навчитися розуміти, що з ним відбувається, визначати, які почуття він відчуває, шукати його причини та навчитися показувати досвід прийнятним у суспільстві способом. Портативний. Тобто це дає можливість продовжувати жити замість «заморожування», насолоджуватися життям. Залишайтеся не тільки психічно та фізично здоровими, але й ведіть активне соціальне життя.