Чому прощення не допомагає?
Поки ми скривджені і не отримали компенсації, прощення буде уявним, несправжнім. Отже, не допоможе, а тільки зробить гірше.
Є поширена ідея, що якщо вас образили, то потрібно пробачити. Насправді ж люди, які "вибачили" частіше отримують не полегшення, а погіршення психологічного та фізичного стану. У цій статті я розповім, чому так відбувається. Розкажу про те, що буває справжнє, щире прощення і уявне. Про те, як їх розрізняти, щоб не дурити себе. І про те, що робити, щоб прощення було реальним і приносило реальне полегшення.
Справа в тому, що в житті і на прийомі я зустрічаю безліч прикладів уявного прощення. Наведу 2 випадки із власної практики. Імена змінені.
Приклад 1. Жінка, 32 роки, 3 місяці після інсульту. Прийшла зі скаргами на депресію, тривогу, апатію, дратівливість. Питаю, що вона мала перед інсультом. Каже, що їй зрадив чоловік. Після зради вони розлучилися і півроку не мешкали разом. Потім вона його "вибачила" і вони вирішили зійтись. Через тиждень після цього у неї стався інсульт. Мама звернулася з приводу дитини 3,5 років. Діма вже 2 тижні навідріз відмовляється ходити до дитячого садка. При згадці про дитячий садок влаштовує істерику. Знову питаю, що сталося 2 тижні тому. Ситуація була проста: один із дітей побив Діму. Вихователі розрулили ситуацію, попросивши Діму простити кривдника. Діма сказав, що прощає. Після обіду та ж дитина знову Діму побила. Вихователі знову запропонували Дімі кривдника пробачити. Діма відмовлявся до останнього, але що може зробити хлопчик проти наполегливого педагога? Довелося "вибачити" знову. Як ви, напевно, вже здогадалися, Діму того дня побили ще кілька разів. І щоразу вимагали вибачення.
З прикладів видно, що насправді вибачення не було. Були лише слова. Усередині залишилися і біль, і почуття несправедливості, і страх, що ситуація може повторитись, і приниження. Тобто образа – залишилася.
У цьому суть усієї статті: поки образа залишається, ні про яке реальне прощення не йдеться.
Поки ми скривджені і не отримали компенсацію, прощення буде уявним, несправжнім. Отже, не допоможе, а лише зробить гірше.
Що відбувається, якщо справжнього прощення немає?
Після уявного вибачення буває кілька варіантів розвитку ситуації і всі вони погані:
1. Неусвідомлена, а іноді й свідома помста. Наприклад. Залишуся з чоловіком, який мені зрадив, але довіряти йому не буду. Пригадуватиму йому щодня і робитиму його винним. Боятимуся емоційної близькості. Від інтимних стосунків відмовлюся.
2. Спалахи гніву, дратівливість. Роздратування нікуди не поділося, воно всередині вирує і періодично проривається.
3. Страхи, фобії, панічні атаки. Страх, що ситуація не закінчена, що можливо повторення і я знову не зможу себе захистити.
4. Психосоматика. Загострення хронічних захворювань чи поява нових болячок. Уявне прощення заганяє емоції вглиб. Вони не знаходять виходу, залишаються всередині і стають руйнівними. Що робити?
Найкращий варіант - вимагати компенсацію. Це зовсім не обов'язково гроші чи щось матеріальне. Хоча буває так. Але це може бути і визнання провини, і особлива увага чи турбота. Сенс компенсації у відшкодуванні збитків. Якщо збитки матеріальні, ідеально компенсувати його матеріальними засобами. Якщо у вас украли курку, нехай компенсують куркою. Або повернуть її вартість. Якщо збитки моральні, відшкодування може бути як моральним, так і матеріальним. Тут потрібно подумати, а в чому, власне шкода. Що саме ви втратили та як вам це відновити. Яка ваша потреба порушена і як її задовольнити.
У прикладі №1 дружині треба подумати, що такого хорошого може їй зробити чоловік, щоб вона змогла знову довіряти йому. Можливо, обговорити це з психологом. Якщо такої компенсації не буде, стосунки приречені.
По-справжньому пробачити вийде лише тоді, коли збитки будуть компенсовані.
Суть компенсації прямо протилежна помсті:
Помста: ти мені зробив погано, тепер я хочу, щоб тобі теж було погано.
Компенсація: ти мені зробив погано, тепер я хочу , щоб ти допоміг мені зробити собі добре.
І найголовніше: компенсація має бути така, щоб ви могли завершити для себе ситуацію і ніколи більше не пригадувати.
Це не означає "забути". Це означає, що не повертатися думками щодня. Це означає – не звинувачувати. Не робити винною ту людину. Пам'ятайте російське прислів'я: хто старе згадає, тому око геть. А продовження у неї дуже важливе: а хто забуде - тому обидва геть. Ось про це й мова.
Якщо компенсація неможлива?
Іноді буває так, що отримати компенсацію немає можливості. Образник може бути недоступний. Або незгодний. У таких випадках теж не потрібно поспішати "прощати". Спочатку потрібно подбати про себе. Тобто самостійно або з допомогою інших людей компенсувати собі завдану шкоду. Відновитися.
Якщо подружжя з прикладу №1 не домовилося про компенсацію і все-таки розлучилося, то образа і злість у дружини залишатиметься доти, доки вона не знайде собі іншого партнера. Такого, з яким вона зможе мати довірчі відносини. Тільки після цього можна говорити про реальне прощення. Якщо компенсації немає, реальне прощення настає тільки після того, як ми пережили свою травму. І так, їй доведеться робити це самій. Тому що більше цієї проблеми їй ніхто не вирішить. Максимум - можна використовувати допомогу друзів або психолога.
Як перевірити, чи щиро я пробачив людині або я себе обманюю?
Зробити це може прямо зараз будь-який читач. Потрібно запитати себе:
1. Чи компенсовано завдану мені шкоду? Якщо не компенсований кривдником, то чи я сам собі компенсував? Чи є в мене зараз те, що я втратив?
2. Чи можу я щиро, чесно подякувати кривдникові за те добре, що в нас було і побажати йому щастя надалі життя? Якщо обидві відповіді "так", то прощення реальне і ситуація правда завершена. Якщо хоча б одна відповідь "ні", то ситуація для вас не закінчена і до вибачення ще далеко. Інший варіант. Пропоную вам наполовину жартівливий (а наполовину - серйозний) психологічний тест, що складається всього з одного питання.
Який варіант більше підходить до вашої ситуації сьогодні: Я вас любив так щиро, так ніжно, як...
- ...дай вам Бог коханої бути іншим;
- ...не дай вам Бог коханої бути ніким. li>